Отчеты депутатов

Бюджет города

ВАКАНСИИ

Местные налоги и сборы

Перечень объектов

Городские программы

Регуляторная политика

Коммунальные предприятия

О городе

Наша страница в facebook

Предотвращение насилия

ОБЪЯВЛЕНИЯ

Положения, правила

Обращения граждан

Квартирный учет

Дошкольные заведения

КАЛЕНДАРЬ


Декабрь 2019
ПнВтСрЧтПтСбВс
      
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
     

ПОГОДА


Погода в Болграде
Скрыть

    18 жовтня 2019 року в приміщенні Болградського історико-етнографічного музею відбувся вечір пам'яті присвячений 10-річчю загибелі Почесного громадянина Болграда, професора археології, письменника - Агбунова Михайла Васильовича.

     У підготовленому співробітниками музею реквіємі пам'яті видатної людини розповіли про життєвий шлях Михайла Васильовича, його працях присвячених бессарабському краю і головному попечителю бессарабських болгар Івану Микитовичу Інзову, також в музеї була підготовлена ​​експозиція присвячена Агубнову М.В.
    В заході прийняли участь заступник міського голови Ганна Мунтянова та начальник відділу архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства Людмила Арнаут. 
 

   На рахунку Михайла Васильовича багато праць присвячених археології Північного Причорномор'я і Буджакського краю, літературні твори присвячені переселенню болгар і безліч матеріалів в друкованих періодичних виданнях присвячених рідному краю.       
   Присутні на вечорі пам'яті вшанували хвилиною мовчання видатного діяча, в своїх виступах поділилися спогадами про Михайла Васильовича і з вдячністю говорили про його праці присвячені Бессарабії.




      Історична довідка(Wikipedia):
Михайло Васильович Агбунов народився 8 серпня 1952 року в м Болграді в болгарській сім'ї нащадків задунайських колоністів. З дитинства захоплювався археологією, будучи членом шкільного гуртка брав участь в археологічних розкопках і розвідках в Болградському районі під керівництвом майбутнього відомого одеського археолога і майбутнього Почесного громадянина Болграда Суботіна Леоніда Васильовича, який в подальшому став його близьким другом.
    Серед багатьох наукових заслуг М.В. Агбунова стало відкриття численних археологічних пам'яток різних історичних епох на півдні України. Серед них мезолітична стоянка Залізничне, порятунок унікального скарбу бронзових виробів у поселення пізднобронзової епохи Нові Трояни II і багато інших.
   У 1978 році М. В. Агбунов успішно закінчив історичний факультет Одеського державного університету імені І.І. Мечникова. У наступні роки його життя було пов'язане з Москвою. У 1985 році в Московському державному університеті він захистив кандидатську дисертацію. У ці ж роки почалася і активна письменницької діяльність М.В. Агбунова, пізніше став членом Спілки письменників. З-під його пера вийшло багато наукових і науково-популярних книг.
    М. В. Агбунов вніс значний внесок в теоретичне вивчення і популяризацію знань про скіфо-античної історії Причорномор'я. Він також зробив успішну спробу практичної перевірки наявних відомостей античної географії по локалізації давньогрецьких поселень Північного Причорномор'я. На побудованій за його безпосередньої участі копії давньогрецької дієри «Івлія» (названої по імені дочки вченого), починаючи з 1989 року був здійснений ряд історико-географічних експедицій.
Слідуючи маршрутами древніх мореплавців в Чорному і Середземному морях, а також у Атлантиці «Івлія», стартувавши з Одеси (Україна), за шість експедиційних сезонів подолала більше 3000 морських миль, відвідала більше 50 європейських портів і, піднявшись вгору по Сені закінчила плавання в Парижі .  У 2000 році М. В. Агбунов повернувся на Україну. Тут в його творчості з'явилася нова тема - історія сучасної Південної України в роки масового переселення болгар в XIX столітті.
   Остання книга дослідника, що вийшла незадовго до його смерті, була присвячена Івану Микитовичу Інзову (1768-1845) - головному попечителю над болгарськими колоніями в Новоросійському краї, який зіграв виняткову роль в облаштуванні переселенців, що дозволило на багато років вперед закласти основи благополучного розвитку «Нової Болгарії» на землях Буджака.